Дитина війни, жінка, педагог, Людина з великої літери, океан доброти і щирості, приклад для наслідування ...

    Починаючи з 5 класу ми відвідуємо прекрасну людину, жінку Людмилу Павлівну Дяченко. Це педагог за професією, яка все життя пропрацювала в нашій школі учителем початкових класів.

    Людмила Павлівна – це людина, яка поведе у світ цікавих життєвих історій і дасть напуття на життя. Вона ніби голубка: обігріє, приголубить нас завжди, коли ми приходимо до неї. Кожного разу завітавши до неї в гості, ми чуємо все нові і нові розповіді про Велику Вітчизняну війну з її дитячих спогадів. Великий доземний уклін цій людині, здоров’я і довголіття.

Наша мила і люба, найкраща у світі,
Бажаємо щастя, даруємо квіти.
Щоб сонце і зорі плекали тепло,
І щоб завжди здоров’я у Вас було.
Щоб смутку не знали, ми просимо долі,
Добра Вам й радості, рідна, доволі.
Бо людям для щастя багато не треба –
Сімейного затишку й мирного неба.